ЕТОС ІДЕНТИЧНОСТІ

Anatolii Loi


Анотація



Відколи, коли філософія зацікавилася внутрішнім життям особи, уявлення про важливість відчуття власної самототожності упродовж життя на тлі мінливих обставин долі, пережитих перипетій та переорієнтації, імпліцитно пов’язувалося з феноменом самосвідомості. Ідентичність охоплює явну або неявну співвіднесеність із значущими спільнотами (родинними, професійними, етнічними, культурними), із колом авторитетних для себе особистостей, із вартісними зразками й нормами поведінки та з інституціями, які забезпечують і гарантують сталість бажаного порядку в суспільстві. Адже ідентичність – це ще й об’єктивно чинне відношення до себе, опосередковане ставленням з боку інших у структурі наявних соціальних відносин. Ідентичність включає в себе елемент свободи й вибірковості. Свобода обертається для ідентичності прихованою в ній фактичністю етосу, усталених норм, де на основі вартостей (цінностей) поєднується правова, моральна, економічна й політична нормативності. Етос – це симбіоз суспільних відносин і стосунків, в яких викристалізувалися певні вартості. Завдяки певним структурам вартостей окреслюються межі неприпустимих для суспільства дій та стосунків. Відповідно, завдяки етосу в суспільстві підтримується атмосфера здорового глузду, існує певне поле сприйняття вартостей, що пронизані відчуттям сенсу, сповнені «чеснот», легітимності (по-сучасному), чому можна довіряти або чим можна знехтувати. Лише особа, яка відчуває довіру до себе з боку інших, а отже, сприймає щодо себе чинність наявного етосу, може переживати почуття власної самоідентичності й відчувати «немарність» власного буття. Проте потреба в ідентичності залишається живим викликом у процесі розвитку кожної людини.

Ключові слова: самосвідомість, самоідентичність, етос.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Vgl.Kant I. Die Religion innerhalb der Grenzen der bloßen Vernuft. Leipzig: Verlag der Durrschen Buchhandlung, 1903 – P.27.

2. Heidegger M. Vom Wesen der Wahrheit //Wegmarken – Frankfurt a. M.: Vittorio Kostermann, 1976. – P. 188.

3. Heidegger M. Vom Wesen der Wahrheit //Wegmarken – Frankfurt a. M.: Vittorio Kostermann, 1976 - P.188.

4. Identität. Hrg. O. Marquart und K. Stierle – München: Wilhelm Fink, 1996.

5. Henrich D. Sebstverhältnisse – Stuttgart: Philipp Reclam jun.,1982.

6. Vgl. Luckmann T. Persönliche Identität, soziale Rolle und Rollendistanz // Identität, p. 293–314.

7. Vgl. Habermas J. Erkenntnis und Interesse – Hamburg Felix Meiner, 2008. – p. 189–197. 8. Arendt H. Macht und Gewalt – München / Zürich: Piper, 2006.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy