Вісник Львівського університету. Серія філологічна

ВІДСУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ЧИННИК
ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ

ВІЗАНТІЙСЬКА КОНЦЕПЦІЯ СВЯТОСТІ
У ТВОРАХ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВЛАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ВИЖВІВЩИНИ XVII CТ.:
СТРУКТУРНО-ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОНІМІВ

ВНЕСОК У ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Сербенська О. Мовний світ Івана Франка: Статті, роздуми, матеріали.
Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2006. 372 с.

ВПЛИВ ОБРАЗНОЇ МОТИВАЦІЇ НА СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДІМЕННИКОВИХ ПРИКМЕТНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ВПЛИВ СХІДНИХ РЕЛІГІЙ НА ШОТОКАН КАРАТЕ-ДО
ЯК ВИД ЯПОНСЬКОГО БОЙОВОГО МИСТЕЦТВА

ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ В МОВНУ ПІДГОТОВКУ
ВЧИТЕЛІВ -СЛОВЕСНИКІВ

ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ ГАРМОНІЇ/ДИСГАРМОНІЇ З ПРИРОДОЮ У ЗБІРЦІ ГНАТА ХОТКЕВИЧА ГІРСЬКІ АКВАРЕЛІ

ВЧЕНИЙ З КОГОРТИ ФРАНКОЗНАВЦІВ
(РОСТИСЛАВ ЗАКЛИНСЬКИЙ ПРО ІВАНА ФРАНКА)

ВЧИТЕЛЮ, З ЛЮБОВ’Ю

(ГАРЯЧА) ДУША Й (ХОЛОДНИЙ) РОЗУМ:
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ІВАНА ФРАНКА В СВІТЛІ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕЧІЙ ТА СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
ГАЛИЧИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ У СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
ОКСАНИ ЗАБУЖКО

ГЕНЕЗА МОВНОЇ СВІДОМОСТІ ІВАНА ФРАНКА
(до проблеми становлення раннього ідіолекту)

ГЕОГРАФІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У СКЛАДІ
УКРАЇНСЬКИХ ОЙКОНІМІВ НА -АНИ (-ЯНИ)

ГЕОГРАФІЧНІ АПЕЛЯТИВНІ НАЗВИ
У СТАРОУКРАЇНСЬКІЙ ПИСЕМНІЙ ТРАДИЦІЇ

ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ НА *-ьskъ СХІДНОГО ПОЛІССЯ XIV – XVIII ст.

ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І СХІДНОЇ УКРАЇНИ
У КОНТЕКСТІ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ
МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

ГЕТЕРОНОМІНАЦІЯ ОСОБИ ЯК ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРСОНАЖІВ (НА МАТЕРІАЛІ МАЛОЇ ПРОЗИ ІВАНА ФРАНКА БОРИСЛАВСЬКОГО ЦИКЛУ)

ГІБРИДНА МЕНТАЛЬНІСТЬ – ПЕРЕДУМОВА
ДЕФОРМАЦІЇ ТРАДИЦІЙНОЇ ПОЕТИКИ
(досвід Леопольда Сенгора)

ГІБРИДНЕ «Я» САМОРЕПРЕЗЕНТАНТКИ
У ЖІНОЧОМУ ПИСЬМІ
(на матеріалі повісті «Хризантеми» Уляни Кравченко)

ГІДРОНІМІКОН ПОРІЧЧЯ ЗАХІДНОГО БУГУ
(ПРОБЛЕМА ЕТИМОЛОГІЧНОЇ ТА ХРОНОЛОГІЧНОЇ АТРИБУЦІЇ)

ГЛИБИНА СЛОВА У СЕРЦІ…
(про професора Стефанію Єлисеївну Панцьо)

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ В АРАБСЬКОМУ СВІТІ:
ВИКЛИКИ, ВТРАТИ І НАДБАННЯ

ГРАДУАЛЬНІСТЬ ЯК СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ОЗНАКА
ДІЄСЛІВНИХ ПРЕДИКАТІВ ПРОЦЕСУ НА ТЛІ АСПЕКТУАЛЬНИХ
ПОНЯТЬ

ГРАМАТИКА, ЖЕСТИ І КОГНІЦІЯ:
ЩО НАМ ПІДКАЗУЮТЬ МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
I ЯК МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ АНАЛІЗ ЖЕСТІВ